Солома

На три опалювальні сезони вистачило б тепла, виробленого із соломи, що її заготовляють на Вінниччині. Поки що її спалюють тільки в семи котельнях

У першій декаді цьогорічного січня перекрили газовий кран у шкільній котельні села Росоша Липовецького району. Цей випадок не має жодного стосунку до газового протистояння з росіянами. Зробили це за вказівкою сільського голови Володимира Сличука. Натомість він запалив перший віхоть соломи в новій котельні. Тепер приміщення школи має два джерела опалення.

— Газ став дуже дорогий, і це не межа його вартості, — каже директор школи Віктор Дорошенко. — Тому у школі з розумінням сприйняли пропозицію сільського голови про перехід на інший вид палива.

Водночас співрозмовник зізнався, що опалення соломою потребує більше замороки. Солому заготували з осені. Залучали до роботи членів педколективу. Спресовані тюки — вага кожного 330—350 кілограмів — перевезли на склад. Звідти їх доставляють до котельні. «Не дивуйтесь, що солома мокрувата, — зазначає співрозмовник. — Вологість не шкодить. Навпаки. Найбільший ефект тепловіддачі паливо має за вологості 20—25 відсотків. Солома в котлі не горить, а тліє. До котельні її завантажують з допомогою трактора.

Такі клопоти тепер має керівник учительського колективу. Для декого вони є однією з причин, що стримує запровадження альтернативних видів палива.

Котельню на соломі придбали в Рівненській області, в місті Кузнецовську. Разом з доставкою й установкою вона стала у 486 тисяч гривень. Левову частку коштів дала сільрада. Решту отримали з обласного бюджету. Монтаж і підключення не забрали багато часу. Ці роботи виконують виробники котельні. Швидко і кваліфіковано.

— Нова котельня розрахована на опалення приміщень площею шість тисяч квадратних метрів, — розповідає сільський голова Росоші Володимир Сличук. — Будівля школи має 2,9 тисячі квадратних метрів. Плануємо під’єднати до неї ще й Будинок культури, лікарню, дитячий садок. Ці об’єкти розташовані в одному місці. Будинок культури — ось він, рукою подати. Звідти траса проляже до дитсадка… Тож не доведеться витрачати значні кошти на її прокладання.

Підрахували: на виконання робіт потрібно приблизно сто тисяч гривень. «Не такі вже й великі гроші, — продовжує сільський голова. — Не допоможуть інвестори, зробимо за свої. Тут важливо інше: загальна площа всіх об’єктів, які буде під’єднано до нової котельні, становить п’ять тисяч квадратних метрів. Тобто залишається запас потужності на обігрів ще тисячі квадратних метрів. Обмірковуємо, куди б іще кинути теплотрасу».

Роботи запланували виконати до початку наступного опалювального сезону. За словами керівника села, чужих спеціалістів уже не найматимуть. Зроблять усе самі. Дадуть можливість заробити своїм людям.

Комментарии запрещены.